Жіночий комплекс самозванки

Комплекс самозванки: як його виявити і побороти?

Комплекс самозванки — чи чула ти про такий синдром, який часто вражає жіночу самооцінку? Коли ми не спроможні прийняти власний успіх, перемоги списуємо на везіння або чиюсь допомогу, а будь-які досягнення просто обезцінюємо, вважаючи, що ми брехухи і нічого не варті… Незважаючи на усі очевидні докази протилежного.

Навіть якщо нічого не чула, то з симптомами знайома майже точно. Адже згідно зі статистикою, від синдрома самозванця страждають понад 70% усіх людей – у той чи інший момент свого навчання, кар’єри, особистого життя і т.д.

Так хто ж вони, усі ці самозванці й самозванки?

Знайомся: Аня. Нещодавно Аня отримала другу вищу освіту. А ще пройшла трирічний сертифікований курс і успішно захистила диплом, в якому чорним по білому написано: «Практикуючий психолог». Але Аня не може практикувати. Ні-ні! Їй здається, що у неї немає досвіду і права робити це. Що вона ще зовсім юна та зелена. Чи може вона консультувати цю імпозантну тітоньку чи он того презентабельного дядечка? Тому про кабінет із затишним шкіряним кріслом Аня може лише мріяти. Це трапиться, тільки коли вона стане СПРАВЖНІМ психологом. Колись, в один прекрасний день… А зараз Аня – «самозванка», яка ледь виживає на фрілансі.
А це — Настя. Настя знімає ефектні відеоролики, вміє ловити особливі моменти, передавати динаміку і створювати в кадрі справжню магію. Її фотографії дуже красиві та атмосферні. Але якщо сказати Насті про те, що вона могла б займатися цим професійно, вона лише потисне плечима і відповість: «Та ну, це ж просто хоббі. Це несерйозно». А потім візьме і взагалі продасть свою камеру, переїде кудись за місто і буде шити там фетрові чохли на айфони: новий бізнес, «як у людей»... Фото і відео, які вона виставляє у своєму Instagram, збирають потужну аудиторію з відповідною кількістю лайків. Звісно ж, адже там і гра світла, й ідеальний ракурс і кадр, і якась зовсім неповторна магія. І лише Настя так не думає.
Або Маша. Маша шиє ляльок Тільда. Підбирає їм фактури, одяг і аксесуари; вміло розставляє усі акценти і ретельно продумує стилістику. Шиє усе повністю вручну, годинами акуратно накладає стібок за стібком. Її ляльки напрочуд красиві, оригінальні й дуже схожі на власниць. Як дві краплі! Поки що Маша шиє їх лише в подарунок подругам, і вони, звичайно, у повному захваті. Кажуть, давай, проводь майстер-класи, навчи інших, як це робити! Продавай за кордон! Але Маша лише перелякано кліпає очима: «Хіба я можу навчати інших? Та й хто погодиться платити за таке гроші?»

Симптоми: як розпізнати у себе комплекс самозванки

Психологи виділяють 3 основні симптоми, що вказують на синдром самозванця:

Ти схильна пояснювати свої успіхи зовнішніми обставинами, заперечуючи власні заслуги: пощастило, допомогли, випадково вийшло, і т.д. Іншими словами, сама обезцінюєш будь-які свої досягнення.
Невдачі та провали, навпаки, перебільшуються і трактуються як результати внутрішніх проблем: відсутності розуму, неуважності, некомпетентності…
У суспільстві, в трудовому колективі ти відчуваєш себе чужою — недостойною, лицемірною, фальшивою. У багатьох відношеннях третій симптом стає наслідком двох попередніх.

Які фактори найбільше провокують розвиток комплексу самозванки у жінок у професійній сфері:

Твої уявлення про типового чи ідеального спеціаліста у твоїй сфері не знаходять кореляцій з власними психофізіологічними даними.
Ще у підлітковому віці ти вважала, що погано вписушся у навколишній світ.
Вважаєш, що у дитинстві тебе і твої здібності оцінювали неадекватно.
Ти переконана в неприпустимості, непростимості своїх помилок.
Ти стали жертвою безсистемного, непослідовного підходу до виховання.
Комплекси, занижена самооцінка, приниження себе, депресії — це про тебе.

Яка ти самозванка? 5 різних типів

Експерт зі світовим іменем у сфері поведінкової психології, доктор Валері Янг, опублікувала результати багаторічних досліджень комплексу самозванки. У книзі «Таємні думки успішних жінок» вона виділяє 5 основних типів самозванок:

ПЕРФЕКЦІОНІСТ

Синдром самозванки і перфекціонізм нерідко йдуть нога в ногу. Перфекціоніст не може відповідати своїм надмірно завищеним вимогам і контролювати все, через що постійно відчуває невпевненість і тривогу.

Спитай у самої себе:

Чи ти не «грішиш» мікроменеджментом?
Чи здатна делегувати (передавати, довіряти) задачі іншим?
Завжди вимагаєш від себе 100% ідеальної роботи?
Міркуєш цілими днями про те, чому тебе досі не звільнили?

Робота рідко приносить задоволення перфекціоністці. Вона думає про те, що могла б краще, і не помічає навіть високий результат. Це шкідливо і непродуктивно.

Запам’ятай: не помиляється той, хто нічого не робить, а чим більше робиш — тим більше помилок. Забудь про помилки, та пам’ятай урок!

ЕКСПЕРТ

Мірило власної компетенції для експерта — це те, що і в якому обсязі він знає. Оскільки бути в курсі всього неможливо, сам для себе експерт навічно залишається некомпетентним аматором з постійним страхом бути викритим.

Замислись:

Чи відкидаєш ти вакансії, якщо не відповідаєш повністю всім пунктам?
Чи часто ти приділяєш тонну часу пошукам нових курсів, тренінгів; чи збираєш сертифікати?
Чи задумушся про те, що знаєш недостатньо [навіть якщо працюєшу цій сфері уже достатньо давно]?
Лише смієшся, коли хтось називає тебе експертом?

Звичайно, завжди є чому ще повчитися. От і навчися здобувати лише ті навики і лише тоді, коли вони дійсно потрібні. І проси про допомогу, якщо це необхідно. Менторство і волонтерство — прекрасні способи знайти свого внутрішнього експерта, приносити користь іншим і перебороти синдром самозванки.

«СУПЕРЖІНКА»

Такі люди впевнені у своїй фальшивості на фоні колег навіть після реальної угоди. Щоб відповідати вигаданим вимогам, вони примушують себе працювати ще і ще. Але такі перевантаження — це лише намагання приховати свою невпевненість, притому шкідливі для здоров’я!

Ти йдеш з офісу останньою, навіть якщо виконала всі задачі?
Погано переживаєш будь-який період застою, коли не зайнята роботою?
Жертвуєш власними бажаннями, інтересами і захопленнями заради роботи?
Незважаючи на досягнення, вважаєш, що недостойна титулу; відчуваєш себе марною і тому працюєш ще старанніше, щоб довести протилежне?

Насправді подібні працеголіки відчувають залежність не від самої роботи, а від її валідації. Тренуйся, щоб не залежати від оцінок ззовні, і не приймай критику занадто близько до серця. Роби лише розумну роботу, щоб знизити витрату сил... й оптимізувати ресурси.

ГЕНІЙ

На відміну від працеголіків, такі люди з комплексом самозванки опираються не на старанність, а на природні легкість і швидкість роботи. Їм соромно, якщо на засвоєння чогось іде багато часу. Даний тип самозванця завищує свою планку не гірше перфекціоністів. Тільки їх підхід — робити з першої спроби. Будь-які невдачі обертаються тривогою.

Ти звикла до переваг без особливих зусиль?
Тобі незвично мати вчителів чи наставника?
Невдачі й погана робота викликають пекуче відчуття сорому?
Уникаєш випробувань там, де відчуваєш себе недостатньо хорошою?

Спробуй побачити себе у трудовому процесі. Досягнення цілей потребує постійного навчання і розвитку умінь — навіть для найбільш талановитих і впевнених у собі. Відточування навичок набагато краще приниження себе за те, що ти чогось не вмієш.

ОДИНАЧКА

«Я сама» буде страждати від кожної ситуації, в якій їй може знадобитися чиясь допомога. Вона доводить свою цінність, залишаючись повністю незалежною.

Ти твердо впевнена у тому, що повинна робити самостійно абсолютно все?
«Я не потребую нічиєї допомоги!» — це про тебе?
Ти скоріше просидиш над задачею днями і ночами, ніж попросиш поради?

Іноді просити про допомогу дійсно непросто. Але навчитися цьому життєво необхідно. Знати і вміти все фізично неможливо. Варто радитися з ким-небудь більш досвідченим: так ти зекономиш час, сили і набагато швидше сама станеш більш кваліфікованою. З іншого боку, особистий провал може викликати у тебе фрустрацію, апатію і відчай.

Замість резюме

Комплекс самозванки — породження наших думок. Впевненість з’являється тоді, коли навіть приховані думки про те, що ми з чимось не впораємося, повністю капітулюють під натиском наших реальних досягнень!